Китайська промисловість навантажувачів досягла значного прогресу за останні кілька десятиліть. Особливо варто відзначити те, що щорічне виробництво та продаж навантажувачів перевищило 160 000 одиниць і є джерелом національної гордості. Навіть на сучасному китайському ринку, де домінують міжнародні бренди, навантажувачі вітчизняного виробництва все ще займають переважну частку ринку.
У 1978 році річне виробництво навантажувачів у Китаї становило лише 1315 одиниць із загальним виробництвом лише 9454 одиниць. До 2007 року продажі перевищили 160 000 одиниць, а експорт перевищив 10 000 одиниць-більше, ніж загальне сукупне виробництво до реформи та відкриття. Подібним чином виробництво бульдозерів у Китаї в 1978 році становило лише 1909 одиниць із загальним виробництвом 11 923 одиниць. У той час імпорт був значним, досягнувши загальної кількості 3333 одиниць до 1980 року. Зокрема, наприкінці 1980-х років імпорт становив майже 30% ринку. У 2007 році обсяг продажів бульдозерів перевищив 7390 одиниць, які не тільки зайняли переважну частину внутрішнього ринку, але й експортували велику їх кількість. Тільки в 2007 році обсяг експорту досяг 2065 одиниць, що перевищило загальний обсяг виробництва бульдозерів у країні в 1978 році.
У 2008 році промисловість навантажувачів Китаю зберегла свій імпульс зростання. З січня по липень загальний обсяг продажів навантажувачів по всій країні сягнув 120 449 одиниць, --зріс на 30,5% порівняно з роком-. Однак у той час як китайська промисловість навантажувачів розвивалася, деякі проблеми також ставали все більш очевидними. Зокрема, надзвичайно низькі входові бар’єри призвели до жорсткої цінової конкуренції, що призвело до низької прибутковості підприємств. Відсутність маркетингової концепції перешкоджала розширенню ринку, а якість і надійність продукції були низькими. Крім того, застарілі продукти та організаційні структури, а також труднощі з покриттям збільшених витрат на оновлення послуг серйозно стримували подальший розвиток галузі та покращення якості. Тому китайські компанії-навантажувачі повинні скористатися новими можливостями розвитку, втілити диференціацію та стратегії лідерства за витратами в розробці продуктів, продовжувати зміцнювати галузеву систему досліджень і розробок, в основному покладаючись на технологічні центри-національного рівня, університети та науково-дослідні інститути, створювати маркетинговий ланцюжок створення вартості, зміцнювати розбудову бренду та підвищувати його вартість. Тільки так вони зможуть залишатися конкурентоспроможними в нових умовах.
